Календарно-обрядові пісні.
Календарно-обрядові пісні
Календарно-обрядові пісні виникли
ще в первісному суспільстві, їх виконували (виконують) під час обрядів. Більшість
обрядів і обрядових пісень пов’язана з календарем. У різні пори року виконували
певні обряди й відповідні їм пісні, тому й розрізняють пісні літнього циклу
(русальні, купальські, жниварські), зимового циклу (колядки, щедрівки) і
весняного (веснянки).
Зимовий цикл
Колядки виконують під час обряду
колядування на Різдвяні свята, а щедрівки — у щедрий вечір, під Новий рік.
Гурти молоді обходили домівки, іноді з «козою» (один із щедрувальників у
вивернутому кожусі і з дерев’яною головою кози), величали піснями господарів,
бажаючи їм усіляких щедрот і достатку, а за це, жартуючи, просили винагороду.
Весняний цикл
Веснянки виконували під час
весняних обрядів. Це — закличні пісні, вони мали закликати весну і добрий
врожай. До найвідоміших веснянок належать такі: «Ой весна, весна — днем
красна», «А ми просо сіяли, сіяли», «Подоляночка».
Літній цикл
Русальні пісні дуже давні за
походженням, їх виконували під час «русального тижня», наприкінці травня — на
початку червня, коли починало колоситися жито. Наші пращури хотіли забезпечити
високий урожай і вплинути на міфічних русалок, аби вони не шкодили посівам,
умилостивити їх, щоб не ловили й не залоскочували дівчат і хлопців.
Купальські пісні виконували в ніч
перед святом Івана Купала (7 липня): хлопці й дівчата збиралися біля вогнищ,
стрибали через них, співали, влаштовували ігри, дівчата пускали вінки на воду й
дивилися, куди вони попливуть, — звідти й прийде суджений, топили в річці чи
спалювали на вогнищі опудало Купали, щоб забезпечити добрий урожай на майбутній
рік.
Жниварські пісні — обрядові
величальні пісні, які виконували під час жнив. День їх закінчення
перетворювався на свято завершення польових робіт зі збирання врожаю. Воно
проходило радісно й урочисто, супроводжувалося цікавими дійствами й піснями.
Женці висловлювали побажання доброго врожаю в наступному році, дякували ниві за
врожай.
|